Текст пісні та переклад Passenger - Let Her Go

Well you only need the light when it's burning low
Only miss the sun when it starts to snow
Only know you love her when you let her go
Only know you've been high when you're feeling low
Only hate the road when you're missing home
Only know you love her when you let her go
And you let her go

Staring at the bottom of your glass
Hoping one day you'll make a dream last
But dreams come slow and they go so fast
You see her when you close your eyes
Maybe one day you'll understand why
Everything you touch, oh it dies

But you only need the light when it's burning low
Only miss the sun when it starts to snow
Only know you love her when you let her go
Only know you've been high when you're feeling low
Only hate the road when you're missing home
Only know you love her when you let her go

Staring at the ceiling in the dark
Same old empty feeling in your heart
'Cause love comes slow and it goes so fast
Well you see her when you fall asleep
But never to touch and never to keep
'Cause you loved her too much
And you dive too deep

Well you only need the light when it's burning low
Only miss the sun when it starts to snow
Only know you love her when you let her go
Only know you've been high when you're feeling low
Only hate the road when you're missing home
Only know you love her when you let her go
And you let her go
Oh oh oh no
And you let her go
Oh oh oh no
Well you let her go

'Cause you only need the light when it's burning low
Only miss the sun when it starts to snow
Only know you love her when you let her go
Only know you've been high when you're feeling low
Only hate the road when you're missing home
Only know you love her when you let her go

'Cause you only need the light when it's burning low
Only miss the sun when it starts to snow
Only know you love her when you let her go
Only know you've been high when you're feeling low
Only hate the road when you're missing home
Only know you love her when you let her go
And you let her go

Тобі потрібне світло лише тоді, коли воно згасає,
Ти сумуєш за Сонцем лише тоді, коли починає йти сніг,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Дізнаєшся, що тобі було добре, лише коли стає погано,
Ненавидиш дорогу лише коли сумуєш за домом,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Й ти відпускаєш її…

Ти дивишся на скло,
Сподіваючись, що одного дня твоя мрія залишиться з тобою,
Але мрії приходять не відразу, а йдуть геть швидко...
Ти бачиш її, коли заплющуєш очі,
Можливо, колись-небудь ти зрозумієш, чому,
Все, до чого ти торкаєшся гине

Тобі потрібне світло лише тоді, коли воно згасає,
Ти сумуєш за Сонцем лише тоді, коли починає йти сніг,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Дізнаєшся, що тобі було добре, лише коли стає погано,
Ненавидиш дорогу лише коли сумуєш за домом,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш.

Дивишся на стелю у темряві,
Усе та ж стара знайома пустеля в твоєму серці,
Тому-що кохання приходить не відразу й так швидко йде геть.
Ти собі бачиш її коли засинаєш,
Але її не торкнутися й не утримати,
Тому-що ти її надто сильно кохав її,
Й поринувся у це почуття з головою…

Тобі потрібне світло лише тоді, коли воно згасає,
Ти сумуєш за Сонцем лише тоді, коли починає йти сніг,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Дізнаєшся, що тобі було добре, лише коли стає погано,
Ненавидиш дорогу лише коли сумуєш за домом,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Й ти відпускаєш її…
О-о-о, ні,
Й ти відпускаєш її,
О-о-о, ні,
Й ти відпускаєш її.

Тому-що тобі потрібне світло лише коли воно загасає,
Ти сумуєш за Сонцем лише тоді, коли починає йти сніг,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Дізнаєшся, що тобі було добре, лише коли стає погано,
Ненавидиш дорогу лише коли сумуєш за домом,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш.

Тому-що тобі потрібне світло лише коли воно загасає,
Ти сумуєш за Сонцем лише тоді, коли починає йти сніг,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Дізнаєшся, що тобі було добре, лише коли стає погано,
Ненавидиш дорогу лише коли сумуєш за домом,
Дізнаєшся, що кохаєш її лише коли ти її відпускаєш,
Й ти відпускаєш її…